Якщо людина потребує постійного обслуговування та підтримки, але не має рідних, які могли б їй допомогти, вона може укласти договір довічного утримання. Однак важливо уважно підійти до вибору утримувача і детально обговорити всі умови договору. На що треба звернути увагу, роз’яснюють юристи системи надання правничої допомоги.

Що таке договір довічного утримання
Договір довічного утримання (догляду) — це угода, за якою одна сторона (відчужувач) передає іншій стороні (набувачеві) майно, наприклад квартиру чи будинок, у власність. Натомість набувач зобов’язується довічно забезпечувати відчужувача необхідним доглядом та матеріальною підтримкою.
Відчужувачем може бути людина незалежно від її віку та стану здоров'я. Набувачем, своєю чергою, може бути як фізична, так і юридична особа. У випадку, коли набувач – фізична особа, то вона має бути дієздатною та повнолітньою.
Такий договір укладається в письмовій формі та завіряється нотаріусом. Без цього він не матиме юридичної сили.

Що може бути предметом договору
●    житловий будинок або його частина, квартира або її частина;
●    інше нерухоме майно (земельна ділянка, садовий будинок, дача, гараж, нежитловий будинок, нежитлове приміщення тощо);
●    рухоме майно, що має значну цінність (транспортні засоби, антикварні речі, твори мистецтва тощо).
На що звернути увагу перед підписанням
●    Предмет договору. У договорі має бути точний опис майна, що передається (адреса, площа, технічний стан).
●    Умови догляду. Потрібно чітко прописати обов'язки набувача, яку саме допомогу він має надавати, як часто, в якій формі тощо. Наприклад: доставляння продуктів, оплата комунальних послуг, прибирання, забезпечення медичного обслуговування.
●    Право користування майном. Наприклад, якщо йдеться про квартиру чи будинок, в договорі слід визначити ту частину помешкання, в якій відчужувач має право проживати.

Коли право власності на майно переходить до набувача
З моменту нотаріального посвідчення договору довічного утримання. Однак якщо йдеться про нерухоме майно, яке підлягає державній реєстрації, то право власності на таке майно виникає з дня такої реєстрації.
Разом з цим, право розпоряджатися цим майном виникає тільки після смерті відчужувача. Тож, хоч майно і перебуває у власності набувача, він не може його продати, обміняти, подарувати, передати в заставу тощо.

Чи можуть бути внесені зміни до договору
Так. Зокрема сторони можуть домовитися про заміну майна, яке було передано за договором на щось інше. В цьому випадку може бути переглянутий і обсяг обов’язків набувача. Або, якщо набувач не може продовжувати виконання своїх обов'язків, можна домовитися про передачу таких обов’язків іншій людині.
У разі смерті набувача – фізичної особи, її обов’язки переходять до спадкоємців. Якщо спадкоємців немає, або усі відмовились від спадщини – договір довічного утримання припиняється, а майно повертається відчужувачу.
У випадку припинення набувача – юридичної особи, її обов’язки переходять до юридичних осіб – правонаступників.

Коли припиняється дія договору довічного утримання
Зі смертю відчужувача.
Варто зауважити, що набувач має поховати відчужувача, навіть якщо це не було передбачено договором.

В яких випадках договір може бути розірваний
Договір довічного утримання може бути розірваний за рішенням суду на вимогу:
●    відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини;
●    набувача.

Якщо розірвання договору відбувається з причини невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов’язків – відчужувач має право вимагати повернення свого майна, при цьому витрати, понесені набувачем за договором, поверненню не підлягають.
У тому випадку, коли розірвання договору відбувається через неможливість його виконання набувачем з істотних причин, суд, залежно від обставин, може залишити за набувачем частину майна, визначеного договором, залежно від строку належного виконання договору.