У Баранівському ліцеї №1 відбулося літературно-музичне свято «Голос, що не замовкне крізь століття…», присвячене 155-річчю від дня народження Лесі Українки.
Захід підготували та провели КУ «Баранівська бібліотека для дорослих та дітей» Баранівської міської ради та Баранівський міський Будинок культури ім. А. Пашкевича. Саме завдяки спільній праці організаторів свято набуло глибини, щирості й особливої атмосфери.
З перших хвилин у залі запанувала світла, зворушлива атмосфера. Лунали пісні на слова Лесі Українки, звучали її поезії — сильні, проникливі, сповнені внутрішнього світла.
Ведучий заходу Сергій Полоневич цікаво й доступно провів для школярів короткий екскурс сторінками життя поетеси — розповів про її нелегку долю, силу духу, незламність та безмежну любов до України. Його розповідь допомогла глибше відчути значення творчості Лесі Українки та усвідомити, наскільки сучасно звучать її слова сьогодні.
Зворушливо декламували твори поетеси учасники гуртка «Художнє читання»: Катерина Савич, Тимофій Щирський та Анастасія Сіщук (керівник — Світлана Сірук). У їхньому виконанні вірші оживали — щирі, емоційні, справжні.
Дуже гарно перед глядачами виступили учениці вокального відділу Баранівської школи мистецтв Кароліна Процун та Софія Смурова (керівник — Олена Тимощук). Їхні голоси ніжно й проникливо передали емоційність поезії, наповнивши залу особливим звучанням.
Особливою гостею свята стала письменниця-краєзнавиця та педагог Галина Антонівна Олійник — авторка книг про історію рідного краю та людські долі. У своєму виступі вона щиро подякувала організаторам за проведення подібних зустрічей, адже все життя працювала з дітьми й добре розуміє, наскільки важливо плекати в юних серцях любов до рідного слова, історії та культури.
155 років від дня народження Лесі Українки — це не просто ювілейна дата. Це нагода знову перечитати її рядки й переконатися: її слово — про гідність, свободу, силу духу — не втратило своєї актуальності. Воно звучить крізь століття і сьогодні підтримує нас, надихає й навчає бути стійкими.
Свято стало ще одним підтвердженням того, що голос Лесі Українки не замовкне — доки звучить українське слово, доки підростає покоління, яке вчиться відчувати й берегти свою культуру.
