Харчишин Борис Ігорович народився 2 вересня 1982 року в мальовничому куточку Баранівської землі, мікрорайон Заріччя. Закінчивши 8 класів місцевої школи Борис йде навчатися до професійного ліцею на столяра.

Юнацькі роки промайнули швидко і хлопець їде на строкову службу. Будучи фізично загартованим, Борис проходить службу в інженерних військах МНС.

Повернувшись у рідне Заріччя, йде працювати на Баранівський лісозавод верстатником 4 розряду. За високу професійність та уміння хлопця поважають та цінують. Неодноразово був нагороджений професійними відзнаками. Невдовзі у житті Бориса сталася щаслива подія - одруження з коханою дівчиною…, а там і двоє прекрасних дітлахів народилося. Родина жила гарно та дружно, мріяла про поїздку за кордон на відпочинок. На заваді стала війна, яку розв’язала загарбницька росія.

Борис був призваний ще до початку війни, і його було направлено на саперну перепідготовку. А далі до Чернігівської та Сумської області на мінування кордонів.

На другий рік війни Бориса Харчишина у складі саперного батальйону було відправлено на Схід України розміновувати дороги для ЗСУ. Під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Курдюмівка Донецької області мужній син українського народу загинув 29 серпня 2023 року.

Похований на місцевому кладовищі на Алеї Слави у м.Баранівка.