Голумбйовський Віктор Павлович народився 19 вересня 1982 року в Баранівці у багатодітній родині Аделі Василівни та Павла Едуардовича Голумбйовських.

До 4 класу Віктор навчався у школі №2 ім. Ольги Сябрук, але згодом родина переїхала у мальовничий куточок в урочищі Горобець, мікрорайон Заріччя. Тато з мамою працювали на підсобному господарстві від Баранівського фарфорового заводу, а Вітя до 8 класу навчався у Зарічанській школі.

З раннього дитинства був привчений до роботи, адже завжди допомагав батькам по господарству разом з братом Вадимом, сестрами Людмилою та Марією.

Після школи відразу пішов працювати на завод, а згодом півтора року служити строкову службу. Повернувшись додому, одружився. Разом з дружиною Тетяною виховали доньку Олександру, діждалися внучка. Маючи професію монтажника, Віктор працював по ремонту мостів у м. Києві.

У 2014 році Віктор Голумбйовський був призваний у військкомат та відправлений у зону проведення АТО. Служив рівно рік. Був під Степанівкою, пройшов Савур Могилу, вийшов живий з Дебальцевого, воював під Артемівськом…, а потім повернувся додому.

Перед початком війни у лютому 2022 року йому знову прийшла повістка. Віктор пішов у військкомат не роздумуючи. Своїм рідним він сказав: «Хто ж, як не я, буде захищати вас від ворога…». Комбриг - так називали його побратими, а ще знали, що він був вірним та надійним у бою. З таким командиром не страшно було йти на завдання…

Загинув Віктор Голумбйовський 8 березня 2022 року у м. Світлодарськ Бахмутського району Донецької області.