«Кожен житель нашої громади
має усвідомити важливість успішної
реалізації проекту «Молодіжний кластер
органічного бізнесу Баранівської міської ОТГ» …

Оксана Загорська

В кінці 2017 року Баранівська міська рада підписала Грантовий договір з Європейським Союзом і вже в лютому 2018 року розпочалася діяльність щодо планування послідовних заходів для реалізації проекту. У квітні відбулась стартова конференція, на якій детально всім охочим розповіли про проект та процес його реалізації. З того часу в соцмережах періодично спалахує обговорення реалізації проекту, заробітної плати людей, які відповідають за його впровадження, а багато хто, зацікавившись проектом, не знає як отримати більш детальну інформацію. Саме тому «Баранівські факти» вирішили поспілкуватись про проект та його реалізацію з керівником проекту Оксаною Загорською.                                         

                                             

Оксано, розкажіть, будь ласка, що ж стало підґрунтям для написання проекту?

Ця історія розпочалась разом зі створенням Баранівської міської ОТГ. Я, працюючи в команді міського голови Душка А.О., який щиро вірить в гарне майбутнє нашої громади та намагається прикласти до цього неабияких зусиль, взяла на себе відповідальність щодо створення усіх структурних підрозділів, розробці положень про їх діяльність та наповненню штату міської ради. Саме тоді до штатного розпису була внесена посада спеціаліста з інвестиційних питань. на яку перевелась вже працююча на той час в міській раді Наталія Свінціцька. Чому саме вона? Бо проявила себе як працівниця, що не боїться додаткових завдань та нової роботи. Я з Наталією на початку 2017 року спробували написати проекти на конкурсний відбір Державного фонду регіонального розвитку. Під час цієї роботи ми зрозуміли, що для нашої громади потрібна Стратегія розвитку Баранівської міської ОТГ, яка допоможе визначити напрямок розвитку та спланувати заходи для його реалізації.
І тут розпочались інтенсивні пошуки організації, яка б розробила цей важливий документ. Такі послуги виявились недешевими. Найнижча запропонована ціна становила 100 тис. грн. Тоді ми випадково в соцмережах натрапили на оголошення ГО «Інститут громадянського суспільства» про конкурс серед новостворених об’єднаних громад на безкоштовну розробку Стратегії розвитку. Не скористатися цією можливістю було неприпустимо і ми підготовили та відправили мотиваційний лист. Сім громад запросили на фінальний відбір. Моя презентація про Баранівку, об’єднану громаду, про наші можливості та невеличкі досягнення отримала більшість голосів. Вам не передати ту величезну радість, коли ми дізнались, що перемогли і можемо розробити такий важливий документ, не витрачаючи жодної копійки з місцевого бюджету. Далі розпочалась надзвичайно клопітка та об’ємна робота: була створена робоча група, організовано збір статистичних даних, проведено опитування громадян (шляхом анкетування), обговорено та напрацьовано з активними мешканцями старостатів можливі напрямки розвитку, розроблено дерево цілей Стратегії розвитку тощо.

Як з’явилась головна ідея Стратегії розвитку: Баранівка – органічний простір?

Фахівці ГО «Інститут громадянського суспільства» звернули увагу на те, що на території міста збудовано новий завод, який виготовляє органічні молочні продукти, що є ключовим трендом для країн ЄС, а відтак може бути дуже перспективним для України, де також починається процес прискореного поширення інтересу споживачів до органічної продукції.
Основна частина громади - це сільські території з низьким екологічним навантаженням, де є значні земельні ділянки, які мають, або можуть мати сертифікати придатності для органічного виробництва. Ця значна конкурентна перевага може стати стимулом для розвитку сільськогосподарських підприємств та органічного виробництва.
Саме ідентифікація такої конкурентної переваги стала цікавою знахідкою для позиціонування громади, як такої, де органічність є правилом та стилем життя не тільки органів місцевого самоврядування, але й жителів.
Ця ідея була покладена в основу формування єдиного стилю та цілісного візуального образу Баранівської ОТГ. До початку роботи над стратегією громада не мала власної пізнаваної візуалізації - не було створено офіційного логотипу, зафіксованої кольорової гами, шрифтів та правил використання логотипу на різних носіях, що було серйозною перешкодою формування позитивного іміджу громади.
Аналогічна ситуація була і з старою символікою – гербом громади, адже на гербі м. Баранівка була зображена грецька амфора, яка не розповідала ні про минуле, ні про майбутнє нашої громади. Тому відомий геральдист Олексій Руденко розробив нову символіку громади. Тепер наш герб має чотири символи: баранець – символ, який розкриває назву міста та його історію; льон як головна культура, яка вирощувалась на території громади 1970-80 х роках; сосна як символ нев’янучого життя; оберемок жита – символ Житомирщини, від якого та бере свою назву, символ багатств та родючості землі.
Новий позитивний імідж громади має формувати злагоджену роботу органів місцевого самоврядування громади, їх співробітництво з підприємницьким та громадським секторами на основі взаємної довіри, лідерства, комплексного вирішення місцевих проблем, розвитку місцевої економіки, ощадливої до природи та людини. Гармонійність в усьому – ключова умова прогресу громади.

                                              

З Ваших слів випливає, що головна ідея Стратегії розвитку сприяла написанню проекту «Молодіжний кластер органічного бізнесу Баранівської міської ОТГ». Розкажіть, хто придумав назву проекту, чи легко було писати проект та що, на вашу думку, сприяло перемозі у конкурсному відборі Європейського Союзу.

У травні 2017 року нам стало відомо про оголошений конкурс ЄС в рамках проекту «Мери за економічне зростання».  Основною умовою для отримання гранту було співфінансування 20% від суми гранту за рахунок коштів місцевого бюджету або з інших джерел. Розуміючи, що співфінансування в сумі близько 200 тис. євро за рахунок коштів місцевого бюджету не можливе, я запропонувала для міського голови запросити генерального директора ПП «Галекс Агро» Ющенка О.М. бути партнером проекту. Було приємно, що Олександр Миколайович із задоволенням підтримав ідею проекту та погодився бути партнером у його реалізації разом з міською радою та ГО «Інститут громадянського суспільства». Після обговорення основних можливих напрямків проекту, експерт ГО «Інститут громадянського суспільства» Маркіян Дацишин написав концептуальну заявку на участь у конкурсному відборі, яка містила назву проекту та його короткий опис. У липні нам стало відомо, що понад 100 громад подали такі ж заявки, але відібрано лише 27 для подальшого змагання за право одержати грантові кошти ЄС. Тобто, постало завдання написати повний текст проекту у формі, яку вимагає ЄС. Після робочої наради, на якій я була призначена відповідальною за написання проекту, багато керівників структурних підрозділів міської ради отримали завдання підготувати інформацію для написання проекту відповідно до свого профілю. Однак, вже в середині серпня я зрозуміла, що проект в частині 1-го та 2-го компонентів доведеться писати мені та Наталії Свінціцькій. 3-й та 4-й компоненти писали представники ГО «ІГС» Маркіян Дацишин та Олег Ватаманюк. Я та Маркіян відповідали за текстову частину проекту, а Наталія з Олегом за додатки у формі таблиць: бюджет проекту, орієнтовний план дій, логічна матриця тощо.

Скільки часу у Вас зайняло написання проекту?

Якщо не враховувати час на зібрання даних потрібних для проекту, то сім днів були в інтенсивній роботі. Це при тому, що наших посадових обов’язків ніхто не відміняв, а тому доводилось працювати після роботи. Заважало те, що я і Наталка були в м Баранівка а Олег та Маркіян в Києві. Доводилось по декілька разів погоджувати через електронну почту одні і ті ж речі. Дедлайн (останній термін подачі проекту через систему ПАДОР) був встановлений до 17 год 07.09.2017 року. Останні штрихи редагування ми робили останні три ночі, тобто, працювали і вдень і вночі. 7 вересня ще додавали відомості про партнерів проекту, про аплікантів тощо. Наш проект був відправлений в остаточному варіанті в систему ПАДОР о 16:58 год..  

Оксано, Ви згадували 4 компоненти проекту, можете розповісти про них детальніше?

Я розпочну з другого компоненту, як на мене, так буде краще зрозуміти головну ідею проекту.
Під час опитування жителів нашої громади (коли розроблялась стратегія) майже 60% на запитання: «Що заважає розвитку громади?» відповіли, що пасивна влада та низька підприємливість громадян. 2-й компонент націлений саме на стимулювання органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання, молоді до співпраці для забезпечення сталого економічного розвитку об’єднаної територіальної громади. В рамках цього компоненту вже створена Комунальна установа «Агенція місцевого органічного розвитку - АМОР». Директором даної установи призначена Наталія Свінціцька. Для агенції закуплено за кошти ЄС обладнання та меблі. Ця установа буде своєрідним містком між міською радою, представниками бізнесу, підприємцями-початківцями та активною молоддю і відповідатиме за залучення інвестицій до громади (написання проектів, пошук донорів, інвесторів), організацію тренінгів, семінарів, консультацій для молоді та бізнесу, здійснюватиме моніторинг виконання Стратегії розвитку Баранівської міської ОТГ. Наразі Агенція консультує та супроводжує діяльність сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, які утворені в рамках цього ж компоненту.
Я думаю, що майже кожний третій житель нашої громади принаймні чув про діяльність СОК «Смолка 2017». Цей кооператив на папері був створений ще у 2017 році, але розпочав свою активну діяльність лише під час реалізації проекту в цьому році. Команда проекту, спільно з Агенцією та Баранівською міською радою за допомогою підприємців облаштували альтанками та пірсами берег р. Смолка, куди був запущений зарибок білого амура та коропа. Після проведення змагань зі спортивного рибальства та святкування Дня Івана Купала жителі громади і не тільки почали масово вступати до кооперативу. Сьогодні СОК «Смолка 2017» налічує 111 членів.   


                                              

Яка перспектива розвитку СОК «Смолка 2017»?

Наша команда не обмежується діями, які описані в проекті. Ми паралельно працюємо над розвитком туристичного маршруту нашої громади. Берег р. Смолка має бути однією з зупинок цього маршруту. Поки що пропонується лише відпочинок та спортивне рибальство. В подальшому будемо розвивати туристичну інфраструктуру: будиночки для нічлігу, кафе-ресторан, баня тощо. Не виключається можливість створення рибного господарства, яке буде займатися вирощуванням та продажем риби (можливо навіть і переробкою). Тут також можна буде вирощувати качок та гусей. Такі заплановані дії будуть сприяти створенню нових робочих місць, а отже і додатковим надходженням до бюджету.

На якому етапі розвитку СОК «Мілка 2018»?

Щоб створити цей кооператив довелось провести не одну зустріч з мешканцями сіл Рогачів та Острожок, щоб вони зрозуміли важливість його діяльності. У зв’язку із змінами законодавства зовсім скоро громадяни, які мають корову у своєму домогосподарстві не зможуть продавати молоко напряму. Це можна буде зробити, користуючись послугами кооперативу. Крім того, зростають вимоги до якості молока. Багатьом доведеться або продати корову або навчитися дотримуватися норм (доїння корови за допомогою доїльного апарату, зберігання молока в належних умовах тощо). Ми зацікавлені, щоб на території нашої громади розвивалося сільське господарство паралельно з органічним виробництвом, щоб добробут селян зростав, щоб вони отримували прибутки від своєї діяльності. Саме тому в рамках 1-го компоненту проекту заплановане будівництво міні сироварні, яка зможе переробити 1 тонну молока за добу. Вже пройдено чи не найважчий етап – виготовлено проект землеустрою, отримані погодження на реєстрацію права власності на земельну ділянку, нараховані втрати, виготовлена проектно-кошторисна документація, далі очікуємо містобудівні умови, подаємо на експертизу проект, а після цього оголосимо тендерні торги на закупівлю робіт по проекту «Будівництво міні сироварні за адресою: вул. Молодіжна, 12, с.Рогачів, Баранівський район, Житомирська область». Сьогодні кооператив налічує 34 члена, в тому числі й одне фермерське господарство.

                                     

Які проблеми та ризики виникають на початку  роботи СОК «Мілка 2018»?

По-перше, сьогодні люди співпрацюють з «перекупщиками» молока, які сплачують їм близько 4 грн. за 1 л молока. Особи, які купують молоко в населення, поширюють плітки, що люди, співпрацюючи з кооперативом, будуть обдурені.
По-друге жителі сіл не готові до змін. Дехто звик працювати не зовсім порядно (наприклад, доливаючи в молоко воду), а тому розмова про якість їх лякає, і байдуже, що при цьому вартість молока буде значно більша.
По-третє вже зараз розуміємо, що запустити новозбудовану сироварню буде важко. Назву лише дві причини, хоча їх значно більше: дороговартісне й бюрократичне підключення електроенергії та через відсутність фахівця-сировара.

На Вашу думку, що може сприяти діяльності СОК «Мілка 2018»?

Кожен має усвідомити відповідальність за власний добробут. Так, потрібно працювати, так, потрібно вчитися робити те, що ніколи не робив, так, потрібно прийняти допомогу, яку пропонує наша команда в рамках проекту і не тільки. Селяни максимально мають скористатися цією нагодою, бо «завтра» може змінитися: міський голова і його команда не будуть цим перейматися. Наша команда не працює лише заради звітності перед ЄС, ми намагаємось зробити все щоб досягнути дійсно дієвих результатів. Тому потрібна лише підтримка самих селян та їх готовність до змін на краще (але для цього доведеться пройти нелегкий шлях). Ми розуміємо, що, як мінімум рік, нам доведеться чекати запуску сироварні, а тому намагаємось знайти підприємство, яке переробляє молоко і готове дати значно більшу ціну за 1 літр молока. Потрібно встановити холодильну камеру для зберігання молока, знайти відповідне приміщення та молоковоз. Ми в активних пошуках залучення коштів для придбання обладнання для СОК «Мілка 2018». Вже готові документи на співфінансування з державного бюджету закупівлі холодильної камери для зберігання молока. Кооператив зможе надавати невичерпний перелік послуг для своїх членів.
Дуже надіюсь, що з часом, люди зрозуміють, що, об’єднавшись, вони можуть вирішувати значно краще всі свої проблеми. Адже покращення фінансового стану громадян сприяє розвитку території де вони живуть. Це нерозривний зв'язок і це потрібно розуміти всім: владі, підприємцям та простим жителям.

Як з’явилась ідея створення СОК «Комора» (ягідного кооперативу)?

Ще будучи заступником міського голови, я їздила до Посла Республіки Китай з економічних питань разом з міським головою Душком А.О. Посла дуже зацікавила наша лісова чорниця, а точніше її експорт в охолодженому вигляді до Китаю. Однак, для такої перспективи потрібний був дієвий бізнес план, який передбачав би порядок збору чорниці, скуплення її в населення, охолодження, зберігання, доставка тощо.
Місцеві жителі нашої громади знають, що селище Полянка має гарне локальне розташування в оточенні лісу. Крім того, багато місцевих жителів займаються вирощуванням полуниці. Майже в центрі селища розташована інвестиційна (спеціально відведена) земельна ділянка для промисловості, де було б ідеально побудувати переробний цех для заморозки, сушки, консервування ягід та грибів. У рамках проекту виділено 16700 євро для будівництва морозильного сховища для ягід. Це невелика сума, а тому прийнято рішення для цих цілей виділити нежитлове приміщення, яке не функціонує та розташоване по вул.Промислова,1 в смт. Полянка (бувша лазня).
Цей кооператив вже створений та внесений у реєстр юридичних осіб. Був проведений семінар «Ягідний кооператив – потенціал розвитку селища Полянка» для мешканців селища. Однак, особливої активності немає. Але наша команда власними силами та з допомогою міської ради планує провести поточний ремонт приміщення для можливості встановлення у ньому холодильного обладнання для зберігання ягід. На території нашої громади вже є підприємства, які вирощують органічну малину та полуницю (суницю) і вони зацікавлені бути членами кооперативу, щоб користуватися його послугами.
Попереду ще багато роботи: закупівля та облаштування в приміщенні обладнання для зберігання ягід, організація циклу заготівлі та первинної переробки ягід, проведення маркетингової кампанії (ринкові дослідження, розробка та просування товарного знаку продукції, будування відносин з корпоративними клієнтами та роздрібними споживачами). До речі, всі вищеперераховані кроки взаємопов’язані з створенням Бізнес інкубатора, який розпочинає свою діяльність поки що силами нашої команди та Агенції місцевого органічного розвитку.  

Ви розповіли про заходи, які планується реалізувати в рамках 1- го компоненту проекту (морозильне сховище для ягід та міні сироварня), що нерозривно пов’язані з 2-м компонентом. А які ще заходи заплановані в рамках першого компоненту?

Щоб у громаду прийшов інвестор йому потрібно створити сприятливі умови. Тому Баранівська міська рада вже розпочала формування своєрідного кадастру земельних ділянок промислового призначення. Директор КУ «АМОР» Наталія Свінціцька разом з Маркіяном Дацишином працюють над розробкою інвестиційного паспорта громади. Зрозуміло, що виробництво органічних ягід, молока, сиру і тому подібного потребуватиме екологічно чистого довкілля та чистоти в населених пунктах. Саме тому, ще у 2017 році за кошти державного бюджету міська рада придбала сміттєві контейнери для твердих побутових відходів в тому числі й для сортування сміття. Протягом березня та квітня 2018 року ці сміттєві баки встановлені в кожному населеному пункті громади. Були розроблені та організовані графік і маршрут вивезення твердих побутових відходів по всій території ОТГ.

Яку роль відіграє ПП «Галекс Агро», як партнер проекту?

ПП «Галекс Агро» досвідчений представник агропромислового сектору, який постійно працює над розширенням власного виробництва. На даний час в с Рогачів вже завершується будівництво нової ферми на 600 голів великої рогатої худоби. На фермі буде працевлаштовані близько 30 осіб. Планове виробництво ферми становить 10 тон молока в день. З огляду на проблему відсутності кваліфікованих працівників, підприємство створить всі умови, придбавши спеціальне обладнання, для проведення спільно з КУ «Агенція місцевого органічного розвитку» практичних навчань для майбутніх фермерів та спеціалістів в галузі органічного виробництва на базі новозбудованої ферми.

Якщо працюватимуть створені в рамках проекту кооперативи, а молоді люди в результаті отриманих знань, консультацій будуть створювати підприємства, які виготовлятимуть органічну продукцію, чи буде для усіх в рамках громади ринок збуту?

Проектом передбачено будівництво критого ринку, де місцеві виробники органічної продукції зможуть її реалізовувати. Однак, в процесі планування та обговорення реалізації проекту, командою проекту та керівництвом Баранівської міської ради (міський голова, депутати міської ради та керівники структурних відділів) було встановлено, що потрібно внести до нього певні корективи. Перш за все приміщення ринку згідно проекту мають використовуватися не лише як торгові місця, а й як офіс для новоствореної Агенції місцевого органічного розвитку, зокрема, її підрозділу: молодіжного бізнес-інкубатора (консультації, тренінги для підприємців-початківців та для молоді), тому будуватимемо другий поверх, оскільки виділена земельна ділянка обмежена площею. Так як приміщення матимете багатофункціональне призначення, то його назвали торгово-тренінговий центр.
Крім того, Міністерство соціальної політики України включило Баранівську міську раду в перелік тих, хто може отримати кошти на будівництво «Прозорого офісу» (тут мають бути розміщені всі заклади, які надають адміністративні та соціальні послуги для громадян та юридичних осіб (фізичних осіб-підприємців). Тут і виникла більш конструктивна ідея: поєднати будівлю «Прозорого офісу» та «Торгово-тренінгового центру» (тобто розташувати їх на одній земельній ділянці).  Це дасть змогу мешканцям громади отримувати в одній будівлі всі необхідні послуги, в тому числі й купувати на ринку якісну продукцію місцевих виробників (1-й поверх торгово-тренінгового центру), отримувати консультації від Агенції місцевого органічного розвитку щодо створення та розвитку бізнесу, або ж проходити тренінги, чи здобувати практичні знання в бізнес-інкубаторі. Керуючись вищезазначеними обґрунтуваннями сесія Баранівської міської ради прийняла рішення №1029 від 14.03.2018 року «Про надання дозволу на виготовлення проектно-кошторисної документації «Будівництво прозорого офісу з блокованими приміщеннями торгово-тренінгового центру за адресою: вул. Звягельська, 7б, м Баранівка, Баранівський район, Житомирська область»». На підставі укладеного договору №27/18/114 від 23.04.2018 року з проектантом замовлено виготовлення цього проекту на проектування однієї будівлі, яка складається з пускового комплексу №1 «Прозорий офіс», що планується фінансуватися за кошти державного та місцевого бюджетів та з пускового комплексу №2 «Торгово-тренінговий центр», будівництво якого фінансується коштом ЄС та місцевого бюджету.

                                           

На якому етапі сьогодні будівництво торгово-тренінгово центру? Чи розпочнеться воно вже в цьому році?

Процес проектування, отримання дозвільних документів має дуже довготривалі етапи, до них входить безліч складових завдань та вирішення проблемних питань. Скажу відверто, що часто здавалось, що все, немає виходу і далі рухатись немає сенсу. Руки опускались не раз, але розуміння великої відповідальності перед громадою та ЄС, заставляє рухатись вперед. Вже оголошено тендер на закупівлю робіт на будівництво об’єкта, у якому взяли участь 4 учасника. Наразі проходить їх кваліфікація. Дуже хочу, щоб конкурсний відбір виграло підприємство, яке якісно та вчасно буде виконувати свою роботу. Ризики не розпочати будівництво в цьому році звичайно є, якщо виграє тендер недобросовісний підрядник, або через погодні умови.

Розкажіть і про 3-й компонент проекту. В чому його новітність?

В рамках цього компоненту заплановано/зроблено:
1.    Створення молодіжного бізнес інкубатора. Вже з червня  цього року розпочалась його діяльність. Була організована літня бізнес школа, яка зібрала учнів старших класів зі шкіл нашої громади. Діти прослухали курс молодого підприємця, отримали розуміння того, як заробляти кошти власною працею, як стати бізнесменом, а також як виробляти і продавати власну продукцію.
2.    Створення технічних центрів колективної роботи (коворкінги) швейний, деревообробний, тепличний. У даному напрямку вже пройдено довгий шлях. По-перше створена Комунальна установа «Баранівський міжшкільний ресурсний центр Баранівської міської ради» - освітній заклад, де учні двох шкіл м. Баранівка мають уроки трудового навчання. Було виділено окреме приміщення для розміщення цієї установи. Це приміщення старої школи по вул. Звягельська 7Є, яке було в занедбаному стані. Там проводились уроки трудового навчання Баранівської ЗОШ І-ІІІ ст. №2 ім. О. Сябрук без обладнання такого рівня, яке є нині. Далі відбувся конкурсний відбір директора МРЦ, затвердження штатної чисельності, поточний ремонт приміщення, заміна електричної проводки, за кошти ЄС на суму 18,5 тис. євро було придбане високоякісне сучасне обладнання для роботи в галузі деревообробки та пошиття, вишивання одягу. 12 жовтня  відбувся День відкритих дверей у технічному та швейному коворкінгах, куди крім учнів шкіл планується долучати молодих людей у віці від 18 до 39 років для їх колективного навчання, перекваліфікації або для надання можливості виготовлення власної продукції.

                                              

                                              

Біля Полянківської ЗОШ І-ІІІ ступенів вже завершене встановлення теплиці на 125 кв. м. Робота в теплиці дозволить учням на практиці розуміти всі тонкощі обробітку сільськогосподарських культур. Тут планується проводити наставницькі уроки від місцевих представників органічного бізнесу, що буде сприяти популяризації такого виду діяльності та розвитку кваліфікованих працівників у зазначеній сфері.
3.    На основі роботи Бізнес інкубатора та Міжшкільного ресурсного центру планується розробити навчальну програму, основною ідеєю якої буде забезпечення перспективи кар’єрного зростання для молодих людей безпосередньо за місцем їх проживання. У цьому і полягає новітність цього компоненту. Підсумки та результати підготовки учнів будуть аналізуватися, а звіти за результатами програм - обговорюватися на щорічних семінарах за участю вчителів трудового навчання з усіх українських регіонів.
Отже, наша громада має всі шанси стати першою в започаткуванні нового підходу до освітнього простору.
А які завдання ставить перед собою 4-й компонент проекту?
В рамках даного компоненту також вже розпочата робота. По-перше створена моніторингова група, яка слідкує за реалізацією Стратегії розвитку міської ОТГ та аналізує потреби щодо її удосконалення. Крім того був розроблений План місцевого економічного розвитку відповідно до методичних рекомендацій, розроблених в рамках ініціативи ЄС «Мери за економічне зростання». Також буде проводитись моніторинг та оцінка перебігу реалізації проекту за допомогою опитувань учасників заходів та місцевих мешканців. Планується запозичення позитивного досвіду та поширення результатів нашого проекту.   

Як була сформована команда проекту?

Перелік посад проекту прописано в додатку до підписаного договору з ЄС, а кандидатури на ці посади узгоджувалися Наглядовою радою проекту, до складу якої входить Ткачук А.Ф., Душко А.О., Ющенко О.М, Стретович О.О., Савчук В.А. та Дацишин М.Б.
Інститут громадянського суспільства, маючи досвід у реалізації аналогічних проектів, подав оголошення про вакантні посади, ще у листопаді 2017 року. Так як я писала проект, мені відразу запропонували бути його керівником, однак, я відмовилась, розуміючи, що реалізація проекту дуже складна і в плані фінансування і в плані виконання. Потрібно було негайно визначатись з кандидатурою керівника та фінансового менеджера проекту. До того ж, щоб розпочати реалізацію проекту, потрібно було мати розуміння, на який рахунок мають надійти кошти ЄС, як їх конвертувати, як правильно зробити розподіл коштів між співвиконавцями та багато іншого. Наглядовій раді довелось приймати рішення про переведення найактивніших працівників міської ради у проект та залучення інших, хто подав свої резюме. Коли вже кошти ЄС надійшли на рахунок міської ради, то виникло нагальне питання щодо затвердження нової кандидатури керівника проекту, бо попередній відмовився працювати далі. Мені знову надійшла пропозиція. Цього разу я змушена була погодитись, бо  розуміла, що так чи інакше цю роботу доведеться виконувати мені (так як і на старті проекту).

                                                 

Тобто, Ви, як ФОП, надаєте Баранівській міській раді послуги з керівництва проектом, координації дій інших членів команди та по комунікації з представниками ЄС, а саме: звітування про виконані заходи по проекту.

Так, це мої основні обов’язки, але далеко не усі. З таким об’ємом складних завдань, який падає на плечі нашої команди, впорається не кожний. На шляху виконання проекту виникає стільки труднощів, складних задач, протистоянь, а також «поливань брудом», що не один раз хотілося все покинути. І в такі моменти відверто кажучи, стримує розмір оплати за виконану роботу. Вже не раз обговорювалась моя винагорода за надані послуги, яка становить близько 27 тис грн. після сплати податків. Хочу наголосити, що отримую оплату праці не за рахунок місцевого або державного бюджету.       

Усі члени команди отримують таку ж оплату?

Ні, винагорода виплачується згідно об’єму поставлених завдань та результатів їх виконання та коливається від 6000 грн. і найвищою може бути 34000 грн. в місяць.

Хто є розпорядником коштів ЄС?

Кошти ЄС надійшли на рахунок міської ради. Частина коштів згідно умов Грантового договору була перерахована ГО  «Інститут громадянського суспільства».
Баранівська міська рада фінансує всі товари, послуги та роботи, які придбаваються в рамках проекту в частині 1-го та 2-го компоненту, а ГО «Інститут громадянського суспільства»  - в частині 3-го та 4-го компонентів. Згідно Грантового договору 5 членів проекту отримують оплату за надані послуги від Баранівської міської ради, а 5 – від ГО «ІГС».

Чи можуть кошти ЄС використовуватись, наприклад, на оплату праці вчителів?

Потрібно зрозуміти, що  Європейський Союз, виділив кошти лише на реалізацію проекту та на заходи, які заплановані в його рамках. Нецільове використання коштів відповідно до умов Грантового договору тягне за собою штрафні санкції. Тож використовувати грантові кошти на будь-які інші цілі, які не передбачені проектом, суворо заборонено.

Як я зрозуміла не всі члени команди проекту з м. Баранівка. Як вам вдається координувати їх діяльність?

У Баранівці проживає лише троє членів команди і я в тому числі. Четверо з м Київ, один зі Львова та один з Житомира. Згідно правил ЄС допускається працювати не за місцем реалізації заходів, адже багато видів робіт можна виконувати дистанційно. Наразі вакантна посада помічника проекту.
У нас створена група в месенджері, де ми постійно вирішуємо спільні завдання тощо, робимо спільні поправки до документів на гугл диску, а програма Асана допомагає не забути про поставлену задачу. Щомісячно члени команди звітують мені про виконану роботу відповідно до поставлених завдань, разом ми плануємо заходи на наступний місяць. За потреби координатори компонентів та інші члени команди приїжджають в громаду. Ми неодноразово разом здійснюємо виїзди до населених пунктів, де плануємо та впроваджуємо заходи по проекту. Хочу зазначити, що під час роботи іноді виникають якісь прогалини, або непорозуміння, але в цілому підібрана команда відповідальних, цілеспрямованих, розумних, активних, креативних людей. Я вдячна всім за роботу і розуміння мене. Я ніколи не ставлю себе вище інших. Ми всі рівні. Для мене головне - командний дух та взаємоповага.

Багато хто критично відноситься до слів які використані в проекті, зокрема, у його назві. Роз’ясніть значення таких слів як «кластер» та «коворкінг».

Слово «кластер» у назві вживається тому, що проект складається з багатьох міні проектів, які між собою взаємопов'язані. Слово «коворкінг» має англійське походження. Це єдиний простір, де можуть займатися люди, які мають різні професії, інтереси.

На Вашу думку проект допомагає розвитку громади?

Звичайно, наша громада виграла не лише 700 тис. євро у вигляді гранту на реалізацію заходів, що будуть сприяти її розвитку, а й отримала можливість популяризувати себе. Отже, ідентичність громади підсилюється реальними кроками та діями, і це є дуже привабливим для інвесторів. Подаючи проекти на конкурсний відбір для отримання гранту завжди враховується позитивний приклад попереднього вже реалізованого проекту. Дуже багато представників інших громад відверто заздрять нашим здобуткам. Я особисто знаю, що попереду багато роботи, щоб люди побачили та відчули реальні зміни, щоб їхня свідомість змінилась і вони зрозуміли, що все це для них і кожному потрібно лише долучитись до того, що відбувається.

Ви кажете, що проект допомагає створити позитивний імідж громади?

Саме так. Важливо розуміти, що до громади, де пасивні люди та місцева влада, де є корупція та протистояння, не захоче їхати жодний турист, інвестор, а тим більше представник іноземної країни. І навпаки, для будь-кого завжди буде цікавою успішна громада: де є співпраця, працьовитість; де є бажання до збільшення знань та можливостей; де не бояться нового та складного; де докладаються спільні зусилля для покращення життя усіх жителів громади.
Я вірю, що процес реалізації проекту «Молодіжний кластер органічного бізнесу Баранівської міської ОТГ» стане справжнім початком розквіту нашої громади. Надіюсь, що мешканці громади будуть сприяти реалізації проекту, допомагаючи цим власному розвитку і добробуту.

Бажаю Вам успіхів у втіленні задуманого та дякую за розповідь.
Розмовляла Лариса Гембарська

Go to top